Не ігнорувати і не забороняти: як захистити дітей від
кібербулінгу
Цифрові
технології створюють можливості для спілкування, самоосвіти, свободи вираження
поглядів тощо. Та окрім можливостей, це супроводжується ризиками дотримання
прав людини. Вразливі до таких ризиків – насамперед діти.
Перебуваючи
у віртуальному світі, вони можуть не знати про правила безпеки в інтернеті, а
також про загрози та реальність їх наслідків. А тому – можуть опинитися в
ситуації кібербулінгу (знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюють
за допомогою гаджетів, зокрема телефонів, із використанням інтернету).
За даними дослідження, проведеного дитячим
фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 2018 році, серед 10-17-річних українців кожен
п’ятий підліток визнає себе жертвою онлайн-знущань.
У нашому законодавстві є
визначення поняття “булінг” та передбачено
адміністративну відповідальність за це. Але діти залишаються вразливими в
ситуації кібербулінгу.
Тобто, єдиного рішення, як протидіяти кібербулінгу, поки немає. Хоча створення безпечного інформаційного простору для дітей є в пріоритетах Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року.